Ɖɩjaɣyɛ kpɛlɛkʊʊ

Ɛyʋ tɛkɛ kpakpayaɣ se ɛsʋʋ lɩm tɛɛ. Ɛtɛkɛ sumaɣ se ɛsʋʋ tɩŋ yɔɔ. Ɛyʋ ɖɔŋ tataa. Paa weyi ɛwɛnɩ lone naɖɩyɛ nɛ ɛcakɩ ɖɩ-taa. Lone nɖɩ ɖɩ-taa ɛyʋ cakɩ yɔ, lɛɣtʋ piliŋa nakɛyɛ nɛ kañɩnɩɣ se katɩlɩ ɛyʋ nɛ e-lone nɖɩ ɖɩ-taa ɛcaɣ yɔ siŋŋ. Pʋ-tɔbʋʋ se kañɩnɩɣ se kana mbʋ pɩtamsʋʋ ɛyʋ nɛ e-lone nɖɩ ɛcaɣ ɖɩ-taa yɔ. Lɛɣtʋ piliŋa ŋga payaɣ se ɖɩjaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ.

Ɖɩcaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ pikliŋa ñɩnɩɣ se katɩlɩ ɛyaa siŋŋ po-lona ndɩ ndɩ wena a-taa pacaɣ wezuu yɔ. Pɩtɩŋɩɣna ɛyʋ tɛ lakasɩ yɔɔ nɛ pʋcɔ ɖɩcaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ piliŋa taa ñɩnɩyaa pɩzɩ patɩlɩ mbʋ pɩtamsʋʋ ɛyʋ nɛ e-lone nɖɩ ɖɩ-taa ɛcaaɣ yɔ.

Pɩtɩŋa payɩ pɩ-tɩlʋʋ, pʋ-tɔbʋʋ se ɛyaa wezuu tɩnaa tɩlʋʋ nɛ po-lona ndɩ ndɩ wena a-taa pacaɣ wezuu yɔ pɩ-tɩlʋʋ nɛ mbʋ pɩtamsʋʋ-wɛ nɛ po-lona yɔ pɩ-tɩlʋʋ payaɣ se ekosizitɛm. Ɖɩcaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ piliŋa wɛ lɛɣtʋ piliŋa sɔsaɣ nakayɛ taa. Lɛɣtʋ piliŋa kɩwalaɣ ŋga ka-taa ɖɩjaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ piliŋa wɛɛ yɔ, ŋgaa lɛ mbʋ pʋcɔ-ɖʋ nɛ pɩta yɔ, pɩ-lɛɣtʋ piliŋa.

Ɖɩcaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ piliŋa kɛ ɖizobiye lɛɣtʋ piliŋa. Pɩnaɣ 1866 taa ɖizobiye lɛɣtʋ piliŋ ñʋʋ. Wezuu kpɛlɛkʋʋ tɩlɩyʋ sɔsɔ, ɖajaa Ernst Haeckel lɩzɩna ɖɩcaɣyɛ kpɛlɛkʋʋ lɛɣtʋ piliŋa. Ɖajaa ɛnɛ, ɛkɛ Caama tʋ. Ɛma takayaɣ nakɛyɛ nɛ ɛyaa-kɛ se « Morphologie générale des organismes ». Ɛ-takayaɣ ŋga ka-taa ɛmaa se ɖɩjaɣyɛ lɛɣtʋ piliŋa kɛ lɛɣtʋ piliŋa ŋga kañɩnɩɣ se katɩlɩ mbʋ pɩtamsʋʋ ɛyaa nɛ po-lona ndɩ ndɩ wena a-taa pɛcaɣ wezuu yɔ.