Nazɩyʊ pe (électron)

Pʊyʊ kɔtɩɩɩ yaa pʊyʊ ñɩɩɩ mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «atome» yɔ, pɩ-taa wɛ nazɩyʊ pe (électrons). Mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «tubes de Crookes» yɔ pa-taa paɖʊ pʊyʊ kɔtɩɩɩ nɛ pañɩnɩna anasaayɩ wonuu ŋgʊ payaɣ se luupu (loupe) yɔ nɛ pana se atoomwaa taa nɛ nazɩyʊ pe. «Tubes de Cookes» waa wɛ ɛzɩ tiiyoonaa cikpema yɔ. Paɖʊ mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «cathode» yɔ tiiyoo ŋgʊ paɖʊ kɩ-taa atoom yɔ kɩ-nɔɔ nɛ nɩmɩyɛ yɔɔ kiŋ. Paɖʊ mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «anode» yɔ nɛ tiiyoo ŋgʊ nɛ kɩ-tɛɛ. Pɩtɛŋ lɛ, paɖʊ laatriki miŋ sɔsɔŋ «cathode» nɛ «anode» pɛ-hɛkʊ taa.

Paɖʊ laatriki miŋ ɛnʊ nɛ «cathode» saa miŋ siŋŋ lɛ, mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «electrons» waa yɔ, palɩɩ papɩlɩ caŋa lɩɩɩ nɛ laatriki miŋ nɩɩyɛ ñalɩɩ tiiyoo hɛkʊ taa. Laatriki miŋ ɛnʊ ɛ-tɔlɩm wɛ ɛzɩ ɛsɔmɩnʊʊ yɔ (bleue). Tiiyoo ŋgʊ nɛ kɩ-nɩwaŋ yɔɔ lɛ, ñɩɣyʊʊ ñɩɣlɩm ñɩŋgʊ nakʊyʊ lɩɩ nɛ kɩkaɣ « électrons » waa mba nʊmɔʊ. Ñɩɣlɩm ñɩɣyʊʊ ŋgʊ kɩ-wɛtʊ wɛ ɛzɩ mbʊ payaɣna fransɩɩ kʊnʊŋ taa se «Croix de ̌Malte» yɔ. Pɩlakɩ mbʊ lɛ, cɩkpɛndʊʊ nakʊyʊ ñɛwɛɛ tiiyoo ŋgʊ nɛ kɩ-nɩwaŋ yɔɔ kiŋ. Piyele «électrons» waa lalaa yɔ, paba tii tiiyoo tɔbʊʊ tɛɛ nɛ pɩhaɣ ñalɩmɩyɛ naɖɩyɛ. Ñalɩmɩyɛ nɖɩ ɖɩ-tɔlɩm wɛ ɛzɩ tɩŋ hatʊ yɔ. « Anode » ñalɩzɩɣ « électrons » waa mba yɔ, paba ñaalɩɣ lɛ, kaazɩ ŋgʊ kʊkʊ wɛ tiiyoo tɔbʊʊ tɛɛ yɔ, kʊkʊ ɖɔɖɔ ñɩlɩɣzɩɣ pelu pelu. Kɩ-ñalɩmɩyɛ tɔlɩm ñɛwɛ ɛzɩ ɛsɔmɩnʊʊ yɔ.